Утвердження ідеї самоцінності
людського «Я»
за поемою Ліни Костенко «Зоряний
інтеграл»
(фрагмент
уроку української літератури
на
уроці алгебри, 11 клас з використанням
ІКТ)
Мета: розглянути поезію Ліни Костенко «Зоряний інтеграл», визначити філософічну спрямованість і
психологізм твору; розвивати вміння учнів задумуватися про вічні істини;
виховувати любов до поезії.
«...зробити щось, лишити по собі, а ми,
нічого,-
пройдемо, як тіні, щоб тільки неба
очі голубі цю землю бачили в цвітінні»
Ліна Костенко
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
1. Робота з
епіграфом. бесіда.
- Як ви розумієте
ці рядки?
ІІІ. Мотивація
Слово вчителя.
Колись Ліну Костенко назвуть генієм.
Сьогодні наші сучасники із традиційним запізненням починають вивчати феномен її
творчості. І все-таки ще зарано висловлюватися, бо поетеса вся іще в дорозі —
до невідомого обрію свого людського й художнього єства. Проте вже безсумнівно,
що її поезія не вкладається у виміри сьогодення. На неї треба дивитися з тої
високої точки естетичної думки, звідки поволі увиразнюється ще не розпізнаний
ареал минулого української літератури та вгадується її затьмарене майбутнє.
ІV. Робота над змістом теми.
1. Результати роботи домашніх груп.
1 група - дослідники
Коли "хрущовська відлига" почала підмерзати, у
1963 році поетеса подала у видавництво четверту книгу своїх поезій –
"Зоряний інтеграл". У цій збірці Ліна Костенко ще далеко до
знаменитих виступів І. Дзюби та В. Стуса під час прем'єри "Тіней забутих
предків" гнівно заявила у вічі системі:
Я скоро буду
виходити на вулиці Києва
з траурною
пов'язкою на рукаві –
умирає мати поезії
мого народу!
Все називається
Україною –
універмаг,
ресторан, фабрика.
Хліб український,
телебачення теж
українське.
На горілчаній
етикетці
експортний гетьман
з булавою.
І тільки мова чужа
у власному домі.
У шовінізму кігті
підсвідомі.
Сім'я вже ж вольна
і нова.
Та тільки мати
ледь жива.
Вона була б і
вмерла вже не раз,
та все питає, і на
смертнім ложі, –
а де ж те Слово,
що його Тарас
коло людей
поставив на сторожі?!
Передбачаючи реакцію цензури на таку
заяву, авторка "Зоряного інтегралу" не побоялася кинути й промовистий
виклик:
А я не хочу
пошепки.
А я не хочу крізь
грати!
2 група – літературознавці
Проте світу вона так і не побачила, оскільки, не
пробившись крізь цензуру, була розсипана.
Якби ця збірка вийшла, вона б стала
неперевершеним явищем в українській літературі, видатною подією в культурному
житті. Та вихід спочатку затримали, потім спробували авторку умовити щось
поміняти, щось викинути, щось дописати на замовлення. Не вийшло. Ліна затялася
не на життя, а на смерть. За височайшим велінням політичного олігарха верстку
розсипали. Здавалось би, проблема з виданням, ввімкнене "червоне
світло" мали б заставити авторку опальної, замордованої живцем книги бути
хоч трохи обережнішою. Де там! Разом з Аркадієм Добровольським Ліна Костенко
написала кіносценарій "Перевірте свої годинники".
На українському республіканському
конкурсі цей сценарій навіть отримав друге місце, розпочалися успішно зйомки,
було відзнято цікавий матеріал про бійців, які загинули в роки Великої
Вітчизняної війни, а потім була заборона цензурою…
У 1968 р. поему все ж надрукувала мюнхенська
«Сучасність», проте писалася поема явно раніше. До свого «Вибраного» (1989 р.)
Ліна Костенко включила тільки невеликі фрагменти цього твору, до того ж —
ґрунтовно перероблені, адже чвертьстолітня дистанція не могла не позначитися на
його авторській самооцінці.
2. Виразне читання поезії «Зоряний інтеграл».
…Плюс мінус життя.
Таблиця розмноження.
Квадратний корінь
із мрій романтика.
Два пишем,
три помічаєм.
Розношена щоденна проста математика.
Душа підіймається
до вищої.
Душа обчислює
суму площ:
минуле -
майбутнє - живі
і знищені -
правда -
поезія - атомний
дощ.
Дракон -
Атлант - телефон
- калина -
віра -
вірус - мільярди
- нулі...
Життя оперує
безконечно малими.
Ми
всі поодинці -
також малі.
Але з
усмішки, з
потиску рук,
з
брехні, убитої наповал,
історія -
найскладніша з наук -
обчислює ЗОРЯНИЙ
ІНТЕГРАЛ.
Із
найдрібніших зоряних крихт!
Вища математика
світу!
З
СУМИ БЕЗКОНЕЧНО МАЛИХ
ВИНИКАЄ БЕЗКОНЕЧНО
ВЕЛИКЕ
3. Аналіз поезії (слідом за автором).
- Яке
враження справила на вас поезія?
(змусила замилитися, хто ми є в цьому світі?).
- До якого жанру
лірики ви б віднесли її?
(громадянська лірика).
- Визначте
провідний мотив.
(утвердження самоцінності людського «Я», почуття гордості
і гідності
за належність до Всесвіту)
- Ключові образи твору.
(математика життя, душа – Людина, зоряний інтеграл і
безкінечність)
- Що являє собою математика життя?
Назвіть її складові.
( плюси і мінуси,
таблицю розмноження, умовності,
романтичні мрії)
-
Кого
поставила авторка в центр життя?
(Людину)
-
Яке
місце у цій математиці відведено людині?
( її душа прагне до вищого, вона є частинкою Всесвіту,
частинкою від суми минулого і майбутнього, правди і неправди, утвердження і
знищення, поезії і прози, особистість в епіцентрі велетенських історичних дистанцій)
-
Які
рядки є кульмінацією твору?
(Ми всі поодинці – також малі…)
-
Розкрийте суть слова «поодинці»
(У шаленому вирі життя одному дуже легко
згинути.
Сила народу,
людини - в єдності)
- Сукупністю чого є, на думку ліричного героя,
зоряний інтеграл?
Прокоментуйте рядки:
Але
з усмішки,
з потиску
рук,
з брехні,
убитої наповал,
історія -
найскладніша з наук -
обчислює ЗОРЯНИЙ ІНТЕГРАЛ.
-
Що
втілено у поняття безконечно великого?
(сума,
яка складається з безконечно малих, з пересічних особистостей, це і є
математика світу)
Тобто
людство – частинка великого світу.
-
Які
мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору? Визначте поетичну лексику
твору.
(епітети: розношена, щоденна, ми - всі
поодинокі – також малі, найдрібніших зоряних крихт, безконечно мале, безконечно
велике;
уособлення:
душа підіймається до вищого, життя оперує безконечно малим; гіпербола - художнє перебільшення, що використовується, щоб посилити враження:
історія обчислює зоряний інтеграл,
Із
найдрібніших зоряних крихт!
Вища
математика світу!
градація: Дракон, Атлант…)
-
Визначте
прийоми поетичного мовлення, поетичний синтаксис.
(повтори: душа,
з…; анафора; антитеза – протиставлення
«з суми безконечно...)
-
У чому ж, на вашу думку, смислове наповнення зоряного інтегралу?
Зоряний інтеграл –це сума яскравих і самодостатніх
особистостей. Дужим є той народ, який складається не з сірих гвинтиків, а з самоцінних людських «Я»,
бо «з суми безконечно
малих виникає безконечно велике...»
V. Підсумок уроку.
Бесіда.
Над чим вас змусив замислитися
сьогоднішній урок?
Сьогоднішній урок змусив нас доторкнутися до поняття
людино центризму, замислитися над проблемою утвердження особистості як часточки
Всесвіту і ви, наша надія, люди, які ступають у самостійне життя, є його
складовою.
Тож вам напутні слова великої поетеси сучасності Ліни
Костенко:
Вже почалось, мабуть, майбутнє.
Оце, либонь, вже
почалось...
Не забувайте
незабутнє,
воно вже інеєм
взялось!
І не
знецінюйте коштовне,
не загубіться
у юрбі.
Не проміняйте
неповторне
на сто ерзаців
у собі!
Любіть
травинку, і тваринку,
і сонце
завтрашнього дня,
вечірню в
попелі жаринку,
шляхетну інохідь
коня.
Згадайте в поспіху
вагона,
в невідворотності
зникань,
як рафаелівська
Мадонна
у вічі дивиться
вікам!
В епоху спорту
і синтетики
людей велика
ряснота.
Нехай тендітні
пальці етики
торкнуть вам
серце і вуста.
VІ.Домашнє завдання.
-
Письмово
розкрити зміст цитати «Моє покликання на землі».
VІІ.Оцінювання.
Типові
грані життя народної школи в оповіданні
Бориса Грінченка “Екзамен”
(урок позакласного читання 6 клас)
(урок позакласного читання 6 клас)
Мета: розкрити суть шкільної освіти за часів буржуазно
- поміщицької системи; показати нестерпне становище сільського вчительства
в ХІХ столітті; звернути увагу читача на
повну залежність учителя та учнів від
інспекторів-невігласів; розвивати навички аналізу художнього твору;
виховувати кращі риси особистості; утверджувати повагу до вчителя.
Обладнання: презентація до уроку.
Хід уроку
І.Оргмомент.
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів.
1.
Складання асоціативного куща.
-
Які асоціації
викликає у вас слово «школа»? Чим вона є для вас?
2.
Слово вчителя.
-
Справді, школа - це
ті сходинки, які ведуть вас у країну знань, які допоможуть вам досягти омріяної
мети, реалізуватися в майбутньому як особистості.
-
А чи завжди була
школа такою, як сьогодні? Чи із задоволенням відвідували її діти, чи давала
вона міцні знання?
Очікувані
відповіді дітей (ні,
не завжди, бо в різні періоди історії вона мала свої особливості).
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація
навчальної діяльності учнів. Визначення проблемного питання.
-
Сьогодні на уроці
ми познайомимося з оповіданням Бориса Грінченка «Екзамен». Автор яскраво
змалював один епізод із шкільного життя за часів буржуазно-поміщицького ладу, розкриваючи
найголовніші риси освіти тогочасного суспільства. Наше завдання визначити ці
особливості, схарактеризувати образи твору та дати відповідь на питання:
Чим
відрізнялася школа, яку зобразив Борис Грінченко, від сучасної?
ІV. Робота над змістом теми.
1.
Знайомство з письменником.
Борис Грінченко – письменник, педагог, лексикограф,
публіцист. Він автор багатьох літературознавчих та педагогічних праць,
історичних нарисів, перших підручників з української мови і літератури, укладач
чотиритомного «Словаря української мови».
До вашої уваги
творчий доробок митця. (слайд 6)
Борис
Дмитрович довгий час працював народним учителем, а тому з власного досвіду знав
про шкільне життя, про стан освіти кінця ХІХ століття.
2.
Словникова робота.
-
Оповідання, з яким
ми сьогодні познайомимося містить чимало слів, які не відповідають сучасним
нормам літературної вимови, а тому звернімося до словничка. (слайд 7)
3.
Робота з допоміжним матеріалом.
Перед вами ілюстрації церковно-приходської школи,
викладачів та учнів того періоду, про який іде мова в тексті (слайд 8,9,10)
4.
Робота з текстом.
-
Де відбуваються події? (в селі, в церковно-приходській Тополівській школі).
-
-
До чого готуються дорослі і діти? («…у цей день має відбутися екзамен, а на йому повинен
бути член ради шкільної»).
-
Як іде підготовка? («І молодий, що тільки перший рік учителює, вчитель, і сторож Кирило
Криворукий працюються з усієї сили. Ще вчора маненька хатка, що волость віддала у своєму будинкові на школу, хатка,
завбільшки сорок квадратових аршин, почала
чепуритися. Усі ями в земляній долівці позасипувано, а потім сторож
попримазував їх глиною і кожному школяреві прикро наказував, щоб вони, хлопці,
якомога обережніше приторкалися своїми ногами до примазаних місцин…
Тим часом учитель власноручно порався коло
пообпадалих шпарин на стінах та на грубі і,
закотивши рукава за лікті, щиро примазував рудою й білою глиною, зовсім
незважаючи на те, що така праця анітрохи не відповідала його вчительським
обов'язкам. Але що ж було робити, коли він ніяк не здолав домогтися, щоб
громадський атаман дав йому мазильниць?!
…Школярські
парти, що стільки разів цієї зими заходжувались розсипатися під школярами, та й
розсипалися навіть часом, ці парти позбивано тепер гвіздками й клинцями, і вони
почали позирати якось навіть спишна.
Сьогодні
й школярі поприходили, одягшись, мов по-празниковому: мало не на всіх були
новіші свитки, а то й чумарки, босих не було.
Сторож
востаннє витирав три вікна шкільної світлиці»).
-
Які
настрої переважали. Чому? («Батюшка та вчитель розмовляли проміж себе і
боялись за того або іншого школяра, що міг не здати екзамену. Прочитали
молитву, посідали. Вчитель та батюшка, поділивши школярів, почали дещо
перепитувати їх, перебиваючи один одному. Але діло не ладналося: і вчителі, і
школярі були стурбовані». Напевно тому, що й учні і вчителі вже знали про таких
інспекторів та про невтішні наслідки відвідування ними шкіл).
-
Чого бояться діти?
(«— Чого ж він
приїде, той пан? — допитувався маленький хлопчик, що тільки одну зиму походив
до школи, у свого старшого товариша.
— А питатиметься, чи навчилися
ми...
— А він який? Страшний?
— Та хіба ж я знаю: я й сам
його не бачив. Спитайсь у Олексія Петровича.
— Олексію Петровичу,—
озивається школяр до вчителя,— а він страшний?
— Хто?
— Та той пан, що приїде?
Учитель силкується
впевнити, що страшного в «тому панові» нічого нема.
— А він не битиме? — не покида
свого школяр.
— Та ні! Хто ж тут сміє битися?
— дуже зважливо впевняє другий.
— Е, не сміє!
А як спитається, а ти й не знатимеш, то що тоді? Тоді й битиме...». Це є підтвердженням, що в тогочасній школі
до дітей застосовували силу.
Один маненький
хлопчик заліз у куток і наляканими очицями поглядає навкруги: він заздалегідь
злякався «пана».
— Я втечу, як він приїде! —
шепоче він на вухо своєму товаришеві.
У другому місці, де сидять
щонайстарші, чути, як вони бубонять собі під ніс, ще раз прочитуючи вивчене.
Кожен працює, бо кожному хочеться мати «свідоцтво» (Такий вигляд мав документ, який одержували учні після закінчення
церковно-приходської школи (слайд
11)).
- Як минали години очікування?
(«Прочитали молитву, посідали. Вчитель та
батюшка, поділивши школярів, почали дещо перепитувати їх, перебиваючи один
одному. Але діло не ладналося: і вчителі, і школярі були стурбовані.
Якось минула
година. Чого ж він не їде?Вчитель знову випустив школярів зо школи. Менші
побігли, а старші, що здають екзамен на «свідоцтво», знов до книжок. Батюшці
надокучило ждати, і він пішов додому, попрохавши зараз же прислати по його,
скоро приїде член.
А член усе не
їхав. Старші ще щиріше вчать, хоч учитель і впевняє, що їм тепер краще буде
пробігатися.
Минає
година, друга, третя.
Страшний пан, що так довго примушував себе дожидатися, ще більше тепер лякав
школярів. І потомились усі, і пана страшно,— так би i втік. ( Ми ще не зустрілися з інспектором, а вже
бачимо, що він не пунктуальна людина, адже змусив і дітей і вчителів довгий час
чекати на нього).
- Прочитайте уривок, коли член шкільної ради
нарешті з’являється на подвір’ї школи. По що це говорить.
(« Нарешті,
години в три, зненацька почувся дзвоник.
—Їде, їде!..— розітнувся шепіт
проміж школярів.
Ту ж мить
сторож Кирило, відчинивши двері, оповістив:
— Їде, уже біля Стецькового
шинку.
Вчитель послав
одного хлопця по батюшку. Школярі сипонули в школу. Миттю посідали,
випростались і затихли. Маленький школярик, що хотів утікати від пана, ще
більше заліз у куток і ввесь зігнувся, - неначе якось хотів сховатись. У
багатьох перехопило дух. Вони півзлякано, півдивуючись прислухалися до
дзвоника, що все голосніше та голосніше видзвонював і, нарешті, востаннє гучно
дзвенькнувши, замовк біля самої школи. Приїхав! Усі голови повернулися до
дверей. Обличчя у багатьох побіліли; деякі злякано шепотіли: «Господи,
поможи!..» Далі почувся Кирилів голос:
— Сюди! Ось сюди
пожалуйте!...». Учасники навчального
процесу були повністю підпорядковані волі «страшного пана», який у свої 25-30
років стрімко здобув кар’єру знатного чиновника, а разом з тим і необмежене
право вирішувати долю вчителів та учнів ).
- Яким зображує автор екзаменатора?
(«Пан
Куценко років 25—30 був волосним писарем, а жінка його торгувала бакалією. І в
писарстві, і в крамарстві йому так пощастило, що через десять років він мав уже
свою крамницю в повітовому місті і, потроху посуваючись угору, зробився з
писаря значною особою в місті. Недавнечко він був міським головою, а тепер
директором повітового банку, що через його ж шахрайства незабаром мав
впасти, і разом він — член земської управи і шкільної ради,— тим і
їздить він по сільських школах на екзамени яко голова «екзаменаційної комісії».
Але як непевні голосні й приголосні, проклята літера h та й усякі
інші хитрощі російського правопису ніколи не давалися до зрозуміння панові
членові, то він, звичайно, на екзаменах з російської мови любіше
мовчав. На екзаменах же з закону божого та з рахунків почувався він вільніше,
найбільш як справа доходила до лічби. Арифметику у межах цілої лічби він добре
вивчив ще як був писарем, а директорування в банкові дало йому змогу перемогти
й «дроби», і пан член особливо на рахунки й наполягав на екзаменах. Він
завсігди возив з собою свій завдачник, де були папірцями й олівцем позначені
завдачі, які він звичайно і безодмінно давав рішати школярам. До цього треба
додати хіба ще те, що, силкуючись удавати з себе пана, він
без жалю нівечив і українську, і російську мову, нехтуючи першу і не знаючи
другої». Автор відкрито іронізує
показуючи невігластво прибулого).
-
Як поводить екзамен «пан член»?
(Сам плутається у
відповідях, доводячи своє невігластво:
«Ето
значить... обикновенно, це всьо одно, шо от свет од сонця, ісходить і шо
того... теє... — об'ясніть йому, батюшка! — докінчив член, що хотів був навести
відоме порівняння з біблійної історії Рудакова, але не зміг і заплутавсь.»).
-Яке ставлення було у прибулого до вчителя?
(Зневажливе, міг
при дітях висловити своє незадоволення, принизити: «— Шо ето? — зненацька
крикнув він.— Арифметики не знають, щитать не умєють! Ви учитель, ви нічего не
делали! Я в училищний совет на вас подам рапорт!»).
- Що ж зупинило члена шкільної ради у його самодурстві?
Чому?
(«Бідолашний
учитель тільки крутивсь на одному місці. Школярі сиділи білі, як крейда.
Зненацька
озвалося хлипання, спершу тихше, а далі все голосніше й голосніше, і перейшло,
нарешті, у голосні заводи плачу. Плакав саме той маленький хлопчик, що ще
заздалегідь хотів утікати від «пана».
— У! Я не хочу тут!.. Я не
хочу! Я додому піду! — ридаючи казав він.
Почувши це, член зупинився.
Вчитель побіг до хлопця. Але він не зважав на вмовлення і не покидав ридати і
намагатися додому. Довелось пустити його з школи.
Бачачи, що вже
переборщив, член притих. Екзамен останніх шістьох хлопців, що здавали на
«свідоцтва», відбувся тихо, надто, що всі вони «арихметику» знали, і пан член
не мав рації сердитися.
Нарешті
скінчили. Пан член устав». По всьому
видно, що пан злякався).
- Автор яскраво зображує сутність перевіряючого.
Назвіть її ознаки.
(«Далі течія
членового красномовства всохла, і він став, не знаючи, що казати.. Школярі,
батюшка, вчитель і собі стояли, не знаючи, що їм робити.
— Так от шо... теє...— почав
знову член, згадавши, як він колись був укупі з інспектором на екзамені і як
саме той закінчив його, — школа у вас хорошая, і я так доложу у совет. I
арихметику знають,— один не знаєть, ну, та то вже нічево...— І член так само,
як і інспектор, подав руку вчителеві та батюшці». Намагався весь час когось наслідувати, адже для вираження власного «я»
у члена не вистачало ні розуму, ні такту, ні освіченості).
V. Закріплення вивченого.
1.
Характеристика школи за часів буржуазно-поміщицького
ладу.
2.
Відповідь на проблемне питання:
Школа за часів буржуазно-поміщицького ладу
|
Відсутність чіткої системи
організації навчання
|
Насилля
|
Невігластво інспекторів
|
Низький рівень знань
|
Школи окремо для хлопчиків і
дівчат
|
Страх бути покараним побутує
як серед учителів, так і серед учнів
|
3.
Бесіда.
–
Що хотів передати
автор? (що школа повинна бути місцем
здобуття знань, розвитку творчості учнів. Таку школу маємо ми сьогодні. В такій
школі із задоволенням працював би і сам
Борис Дмитрович Грінченко).
VІ. Коментоване оцінювання навчальних досягнень учнів.
VІІ. Домашнє завдання.
Намалювати
малюнок до одного з епізодів твору, який найбільше вразив, запам’ятався.
Змінити
фабулу твору, поклавши в основу приїзд досвідченого, грамотного і справедливого
інспектора.
Подорож у світ пригод юних фантазерів за твором
Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки»
(урок української літератури, 6 клас, презентований під час методичного тижня вчителів-філологів)
(урок української літератури, 6 клас, презентований під час методичного тижня вчителів-філологів)
Мета: викликати інтерес до самостійного читання художніх
творів; розкрити особливості твору, його пригодницький характер; розвивати
навички виразного читання, переказу прозового твору, коментування його; формувати
вміння аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки, вміння толерантно й
аргументовано доводити свою думку; удосконалювати навички критичного мислення; виховувати
позитивні риси характеру, активну життєву позицію.
Тип уроку: урок узагальнення матеріалу з елементами дослідження.
Обладнання: підручник, текст повісті, виставка творів В.Нестайка,
учнівські малюнки.
Види робіт:
* словникова робота ;
* діалогічне мовлення ;
*організація дослідження;
* діалог з елементами дискусії ;
* усний малюнок ;
* хвилинка творчості.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вчитель.
Я запрошую вас до подорожі
ІІ. Мотиваційний
етап.
1. Актуалізація
суб`єктного досвіду й опорних знань
Вчитель. Діти, сьогодні в
нас узагальнюючий урок за повістю В.Нестайка «Тореадори з Васюківки», на якому
ми ще раз згадаємо найцікавіші сторінки твору, будемо розвивати вміння і
навички виразного читання, переказування, коментування подій та вчинків героїв,
вчитимемося аргументувати свою думку. Я бажаю вам отримати задоволення від
уроку. Вірю, що кожен запам’ятає щось із сьогоднішньої розмови і обов’язково
використає отримані знання і вміння у житті. Нам треба підсумувати, чого ми
навчилися, які висновки для себе зробили. А головне, - дати відповідь на
ключове питання, поставлене на початку роботи з твором: «Чи може пригодницький твір
навчити чогось корисного?»
Запишіть
в зошиті дату та тему сьогоднішнього уроку
Перед вами плоди кошика бажань, напишіть, будь ласка, що
ви очікуєте від уроку і покладіть ваші сподівання до кошика .
Попередньо серед учнів класу проводилось опитування. В
анкеті було запропоновано п`ять питань:
- Чому сучасні діти надають перевагу: комп`ютеру чи
книжці? А ви?
- Чи любите ви читати? Яка книжка є вашою улюбленою?
- Про що любите читати?
- Яких сучасних українських письменників ви знаєте?
- Чи достатньо на ваших книжкових полицях українських
книжок для дітей? Які саме у вас?
За даними соціологічного опитування учнів 6-Б класу стало
відомо, що перевагу ви надаєте комп`ютеру, більше читаєте твори зарубіжних
письменників і майже стовідсотково любите пригодницькі твори.
Як, на вашу думку, можна підвищити інтерес до української
книжки?
(Учні висловлюють свої думки щодо поставленої проблеми).
2.
Перевірка домашнього завдання
Безперечно, ніякий комп’ютер не зможе замінити живого
спілкування з книгою,
адже справжню насолоду може принести лише тихенький шурхіт сторінок, які
зберігають таємницю незвіданого. Сподіваюся ви відчули таку насолоду, читаючи
повість Всеволода Нестайка «Тореодори з Васюківки». Під час уроків ви мали
змогу познайомитися з окремими розділами повісті, сподіваюся, що твір вас
зацікавив і у вас виникне бажання прочитати його в повному обсязі. А
зараз перевіримо наскільки ви були уважними під час читання.
А)
Гра «Знайди помилку».
Хлопчики вирішили побудувати метро у своєму селі. Вони навіть
встановили відповідний тариф – оплату за проїзд: вчителі – безкоштовно…
Коли в селі виникла загроза затоплення, Ява, не
замислюючись, вирішив бути у лавах
рятувальників, це його бажання рішуче схвалила мама…
Друзі обманом проникли в машину і вирушили з
однокласниками до Києва. Допоміг дістатися хлопцям до музею, де в цей час перебували однокласники, пересічний
перехожий, який випадково натрапив на них…
Хлопці Ява і Павлуша заблукали в пшеничному полі, коли
слідкували за рибалкою Бурмилом і колгоспним водієм Книшем. Вони вважали цих односельців
шпигунами, а тому, коли чоловіки запропонували свою допомогу, хлопці рішуче
відмовилися. Під час перебування на полі, Ява і Павлуша голосно читали вірші,
щоб їх хтось почув…
Ява допоміг бабі Мокрині врятувати ікону, не дивлячись на
те, що це могло коштувати йому життя…
Б) «Вгадай епізод».
Демонстрація фрагмента фільму «Тореодори з Васюківки» 22.18-23.58
ІІІ.
Основна частина уроку
1. Аналіз твору.
Вчитель. Я бачу, що у змісті повісті ви орієнтуєтеся,
тому попрошу вас, на основі опрацьованого матеріалу, довести, що ця повість
пригодницька і визначити її головну думку.
Який твір називається пригодницьким?
(Це твір, у якому
зображені непередбачені, несподівані події, випадки, що трапляються з героями
під час подорожі, мандрівки тощо і часто пов`язані з ризиком).
Ідея твору: дитинство-це неперевершений
світ пригод.
Основна
думка: дружба - велика
сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в
огонь і у воду, не зрадить, завжди допоможе в скрутній ситуації, а кожна
розпочата справа повинна мати організаційний початок і вичерпне логічне
закінчення.
2.Складання
характеристики героїв повісті «Обґрунтуй думку»
- Ми знаємо, що всі персонажі художнього твору
поділяються на головних і другорядних. Пригадаймо, хто ж головні герої повісті?
Як вони самі про себе говорять?
3.
Читання в ролях уривка повісті.
Ява сам казав:
- Ми, - казав, - з
тобою, Павлушо, хлопцi будь здоров. Точно-точно, без брехнi, ми таки хлопцi з
фантазiєю. Скажи?
- З фантазiєю, -
пiдтакував я.
- Ти чув, як дiд
Салимон учора бiля сiльмагу казав: "Ондо, каже, Ява i Павлуша пiшли. От
хлопцi! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопцi! Нема на них буцегарнi".
- Чув. Точно.
- Треба, щоб усi
про нас так говорили. Треба, щоб слава про нас гримiла на всю Васюкiвку, як
радiо на Перше травня.
- Справді, ось такі вони ці хлопчаки. Є в них немало
хорошого, та є і те, що не красить
підлітка. Давайте спробуємо розподілити риси характеру Яви і Павлуші між плюсом
і мінусом.
Таблиця
+
-
добрі
шибайголови
відважні
роблять необдумані вчинки
небайдужі
неслухняні
вигадливі
наражаються на небезпеку
Хлопчики –
ваші однолітки. Вони здатні на вигадку, бешкетують, завдають клопотів
оточуючим. Але ми розуміємо, що все це вони роблять не зі зла, це – так би
мовити, плоди їхньої бурхливої фантазії. Вони мріють, пізнають життя, і ми,
читаючи твір, не засуджуємо їх, а сміємося і захоплюємося їхніми пригодами.
Ви охарактеризували героїв, а ще намалювали ілюстрації до
пригод, в які потрапляли хлопці. Ласкаво
прошу до нашої
4.
«Картинної галереї», тут Ява і Павлуша такі милі.
А ще, до нас прийшов лист
від цікавої громадянки з особливими переконаннями, послухайте ще одну думку
про хлопчаків.
(За
що діти люблять Яву і Павлушу?Як така поведінка може вплинути на виховання
підростаючого покоління? З кого брати приклад?! З тих хлопців, які випустили
під час лекції в клубі пугутькала, внаслідок чого лектор упав із трибуни і
вилив собі на голову графин із водою; повісили на телеантену старі дідові
підштаники; зіпсували свинарник! Це хулігани! Я згодна з думкою діда Салимона,
що це гангстери, а не хлопці! Ким тут захоплюватись? Як можна дозволяти дітям
таке читати?)
Чи
можете ви захистити Яву і Павлушу? Доведіть, що хлопці хороші.
Отже, на перший погляд видається, ніби пригодницький твір
має розважати, а його герої не зможуть навчити нас нічого корисного.
5.
Визначення засобів виразності. Дослідження мови твору.
- Автор, щоб зробити розповідь яскравішою, образнішою використовує
різні художні засоби. Які ж саме? (Діти називають художні засоби)
- Ви вже знаходили їх у тексті, тому зараз я пропоную,
об’єднавшись у три групи, виокремити з поданих художніх засобів епітети,
порівняння, метафори, фразеологізми.
6.
Робота в групах.
(1 група – епітети. 2 група – метафори. 3 група –
порівняння. 4 група - фразеологізми)
7.
«Хвилинка мудрості»
- Поясніть, будь
ласка, народне прислів’я:
«Кожна пригода –
до мужності дорога».
(Учні пояснюють
прислів’я)
- Так, у пригодах, у різноманітних приємних і неприємних
ситуаціях гартується воля, характер людини і справжня дружба. А чи хотіли б ви
мати таких друзів, як Павлусь і Ява? Чому?
- Вони були гарними друзями.
- Дякую за відповіді. Пам’ятайте, що у деяких ситуаціях
треба вміти відстояти власну думку, але також треба вміти знаходити компромісні
рішення. Можливо, керуючись здоровим глуздом, навіть піти на поступки. А ще завжди залишатися оптимістом, у всьому
знаходити позитив.
ІV.
Рефлексивно - оцінювальний етап.
1.
Навчальний діалог.
Отже,
пригодницький твір не лише розважає, але й навчає. Чого ж найбільше хотів
навчити В.Нестайко нас своєю повістю?
(Бути чесними, відважними, фантазерами і мрійниками,
сприймати життя з оптимізмом, цінувати дружбу і вміти бути справжнім другом)
Отже,
пригодницька література покликана навчати розважаючи. І це довів нам не лише
В.Нестайко, бо ще до нього, набагато раніше, такі твори писали зарубіжні
письменники, пригадайте їх
(Даніель Дефо «Робінзон Крузо», А. де Сент - Екзюпери «Маленький
принц», Жуль Верн «Діти капітана Гранта»,
Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фіна» тощо).
Нам час
закінчувати нашу подорож у країну Пригод. Мандрівники, повертаючись із доріг
приносять щось на згадку. А що візьмете ви?
2.
Метод незакінчених речень
«Сьогодні на уроці
я зрозумів…»
- Дякую, якщо ваші сподівання виправдалися, тоді я прошу
залишити плоди в кошику бажань. Сподіваюся,
всі ви отримали задоволення від уроку. Бажаю, щоб ваше дитинство було таким же
яскравим і різноманітним, як у Павлуся з Явою, щоб кожен з вас був непересічною
особистістю, яка не забуває про закони моралі та етики.
VІ.
Домашнє завдання.
Уявіть, що ви
створили клуб романтиків. Складіть статут (тобто правила діяльності ) цього
клубу.
VІІ. Оцінювання навчальних
досягнень учнів
Добірка завдань
для підготовки обдарованих учнів до
філологічних олімпіад і конкурсів
Українська мова
І. Творчі завдання
1.Уяви, що ти повернувся (-лася) з
далекого міста чи країни, де відпочивала твоя сім’я. Склади твір-опис місцевості, яку
довелося спостерігати (обсяг – до
2-х сторінок), використавши в структурі тексту по кілька прикметників
вищого і найвищого ступенів порівняння та односкладних речень. Познач ці мовні
одиниці хвилястою лінією.
2. Напиши твір-роздум за
поданим початком з елементами
діалогу (обсяг - до 2-х
сторінок), використавши в структурі тексту по кілька складносурядних та
складнопідрядних речення. Познач ці речення хвилястою лінією.
Був кінець січня, новорічні
свята лишилися позаду, але про них нагадували звалища ялинок, що виднілися
де-не-де на вулиці. Зовсім недавно ці деревця сяяли різнобарвними вогниками,
дивували іграшками, а тепер, викинуті на звалища із залишками серпантину та
гірлянд, мають безглуздий і жалюгідний вигляд...
3. Поміркуй над словами
«Кожна людина може стати видатною». Напиши твір (обсяг – до
3-х сторінок), використавши приклад з
художньої літератури та історичний факт.
ІІ.
Завдання з розділу «Фонетика»
1. Зроби
звуковий запис поданих слів.
Голубка, перенісся, рюкзак,
трудиться, низько, щільність, дьогтьовтй, підказка, сяяння.
2. Установи
відповідність:
Вимова
приголосного
|
Приклад
|
1.
Глухий стає дзвінким
|
А. Екзамен
|
2.
Дзвінкий стає глухим
|
Б. Коробка
|
3.
Твердий стає м’яким
|
В. Вітчим
|
4.
Близькі приголосні не розрізняються
|
Г. Кузня
|
Д. Дьогтю
|
ІІ. Завдання з розділу «Лексика. Фразеологія»
1.До поданих слів добери синоніми, утворивши синонімічний ряд, підкресли
ключове слово.
Радісний, пестити, прикрашати,
гарний.
2. Установи
відповідність:
Іншомовне слово
|
Синонім
|
1.
Епілог
|
А. Заборона
|
2.
Епіка
|
Б. Відступ
|
3.
Ембарго
|
В. Післямова
|
4.
Ерзац
|
Г. Сурогат
|
Д. Розповідь
|
Значення
|
Фразеологізм
|
1.
Гніватися
|
А. Палицею кинути
|
2.
Вразити
|
Б. Класти зуби на полицю
|
3.
Досадувати
|
В. Важким духом дихати
|
4.
Близько
|
Г. Кусати лікті
|
Д. Зачепити за живе
|
ІІІ. Завдання з розділу «Морфологія»
1.
До
поданих слів добери спільнокореневі збірні іменники і запиши їх парами.
Колоски, листки, птахи, камені, ворони, жінки, студенти, діти.
2.
З
поданих речень випиши прикметники вищого і найвищого ступенів порівняння. За
необхідності, виправ допущені помилки.
Добре ім’я дорожче за велике багатство, а доброзичливість більш цінніша за срібло і золото. Для того, хто
деревце посадив, земля стає і близькіша, і рідніша. Минає вічність, як
тимчасовість, закон самий високий у серці – Совість.
3.
Від числівника 5 698 утвори форми родового,
давального та орудного відмінків, запиши їх.
4.
Випиши, знявши риски, прислівники, які пишуться через дефіс.
По/християнському, пліч/о/пліч, на/двоє, у/досвіта, всього/на/всього,
на/швидку/руч, куди/небудь, по/козацьки, далеко/далеко, як/не/як, хоч/не/хоч,
на/в/перейми, босо/ніж.
ІV.
Завдання з розділу «Синтаксис»
1.
Виправ,
за потреби, помилки у сполученнях слів і
запиши їх
Кілька кілограм помідор,
найбільш важливіший, перекласти текст на українську мову, двохсот сорокома
трьома, півтора доби, о восьмій ранку,
восьмого числа січня-місяця, пекуча біль, вибачаюся, торкатися до питання, піклуватися
за брата, піти по гриби, піти за грибами, на минулому тижні, ДАІ провело рейд,
ПТУ оголосило, передвиборна компанія, дивовижні захоплення.
2. Пошир подані речення другорядними членами. В одне з речень введи
порівняльний зворот, а в інше – однорідні члени речення, що поєднані сполучником
або.
Зустріч була несподіваною. Дитина прагне
пізнати світ. Змінився сад.
Підрядний сполучник
|
Речення
|
1.Способу дії
|
А. Вам, молодим, любити і горіти, як тільки вміє
молодість одна.
|
2. Порівняльний
|
Б. Усі проблеми світові забути хочеться на мить і
слухать, як бджола дзумить.
|
3. З’ясувальний
|
В. І миті жодної не можна повернути, аби життя по-іншому
прожить!
|
4.Умовний
|
Г. Буває так, що й в лютому весною пахне світ.
|
3. Запиши речення, розставивши
пропущені розділові знаки. Зроби синтаксичний розбір третього речення, вказавши
над кожним словом частину мови і підкресливши його як член речення.
Охарактеризуй цю синтаксичну конструкцію.
Мудрість це розум поєднаний із добротою.
Розум без доброти лукавство. Лукавство ж поступово чахне й неодмінно рано чи
пізно обертається проти самого хитруна. Мудрість дає людині добре ім’я міцне
щастя а також спокійне сумління яке на старість коштовніше за все.
Українська література
І. Напиши роздум (обсяг – до 3-х сторінок) за вивченими творами усної
народної творчості, давньої української
літератури чи поетичними творами Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, В.Сосюри
та інших письменників на тему «Книги – мов ріки, які наповнюють увесь
світ, це джерела мудрості… Ми ними втішаємося у печалі, вони – узда для тіла і
душі…» (12 балів).
ІІ. Дай стислі відповіді на запитання, дотримуючись чіткості й лаконічності
у висловлюваннях (3 бали).
1. Які особливості має силабо-тонічне віршування? Відповідь
ілюструй прикладами із вивчених напам’ять
творів Т.Шевченка.
2. Які проблеми і мотиви порушено в творі «Давня казка» Лесі
Українки?
3. У яких творах музичного та образотворчого мистецтва, що
розглядалися на уроках української літератури, порушено такі ж теми, як і в
українських народних думах?
4.
Назви
жанрові особливості «Енеїди» І.Котляревського. Поясни специфіку його вірша.
5.
У
чому заслуга Григорія Сковороди в
процесі становлення в українській літературі жанру байки? Які теми порушував у
цих творах письменник?
6.
У
яких творах музичного та образотворчого мистецтва, що розглядалися на уроках
української літератури, порушено такі ж теми, як і в «Енеїді» та «Наталці
Полтавці» І.Котляревського, «Марусі» чи «Конотопській відьмі» Г.Квітки-Основ’яненка,
українських романтичних поезіях?
ІІІ. Напиши відгук (обсяг – не менше 1-ї сторінки) на нещодавно самостійно
прочитаний твір. Прокоментуй його жанрову своєрідність, ідейно-художні
особливості, порушені в ньому морально-етичні проблеми (5 балів).
ІV. Установи
відповідність:
Автор, назва твору
|
Жанр
|
1. «Маруся» Г.Квітки-Основ’яненка
|
А. Новела
|
2. «Бджола і Шершень» Г.Сковороди
|
Б. Повість
|
3. «Intemezzo» М.Коцюбинського
|
В. Поема
|
1.
«Гайдамаки» Т.Шевченка
|
Г. Оповідання
|
Д. Байка
|
|
Приклад
|
Троп
|
1.Я в снах колись стрічався з нею в терновому саду.
|
А. Синекдоха
|
2.Слухати Солов’яненка – насолода.
|
Б. Порівняння
|
3.Поезія згубила камертон.
|
В. Метонімія
|
4.Усі чекали вечері, бо досі
крихти в роті ніхто не мав.
|
Г. Епітет
|
Д. Метафора
|
|
V. Розв’яжи
ребус
1.
Назви, у якому місті України є музей,
присвячений життю і творчості видатного
діяча українського професійного театру Івана
Тобілевича. (0,5 бала)
1 2. Назви, у якому місті України є літературно-меморіальний музей
Михайла Коцюбинського?(0,5 бала)
Варто й собі використати. Дякую!
ВідповістиВидалити